поруч

...give me a reason to love you.


Музика : CocoRosie - Lemonade  Настрій : дощовий    

миті забуття


До забуття згадую. Неможливо. А може? Любові не існує. Існує прив*язаність, почуття провини, відчуття ревнощів, провал при досягненні своєї мети. Ось справжня любов. І дружби не існує. Це потреба бути потрібним. Та й зрештою і любов - потреба бути потрібним. Люди спілкуються  тільки через те, що їм потрібно бути потрібними комусь, потрібно відчувати підтримку. Ми вбили це в голову і самі ж страждаємо від цього. Самі себе мучимо. Спілкуємося з асоціальними людьми, які роблять дивні і незрозумілі помилки. А потім самі шукаємо їм виправдання. Ще й починаємо писати про любов..пишемо, що я кщо справді любимо, то не зважаємо ні на що. Деякі люди починають думати:"Так. Я справді люблю. Я ж не зважаю на його характер."Ха-ха. Це ж просто смішно. Сидимо, довго думаємо чи хочемо ми писати, щось робити. Довго сидимо, обдумуємо і мучимо себе.

Мій мозок не витримує такого навантаження. Я все це усвідомлюю, але водночас не можу відвикнути від вбитої до того теорії інших людей. Перестаньте себе катувати...Чи може ви так гартуєте свою психіку?А взагалі треба подякувати вам за те, що вбили мені таку теорію. Буде тепер трішки простіше. Пізніше. Перезавантажу свій мозок і буде краще. Інсталюю нове кохання. З новим змістому і новим визначенням. Кохання буде означати зовсім інше. Для мене кохання буде прив*язаністю, потребою бути потрібною.

Так буде краще. Принаймні не прийдеться чути брехні від когось. Зразу буде ясно чи кохає чи ні. А може й ні. Якісь дивні думки. Не хочу взагалі про це думати. Добре, що все ще є е, що заспокоює. Безкінечні погляди в небо і дощ.


Відкрити | Коментарі 9

Музика : Вода - Весна  Настрій : файно-дощовий    

***


А ви намагаєтесь полюбити життя?А може вже полюбили?А може встигли розлюбити?Чи пробували ви відчути в холоді тепло, побачити світло в темряві, відчути спокій через біль, сміятися крізь сльози?

Я все більше внутрішньо міняюсь. Зараз зовсім інші погляди на життя. Появилась якась легкість. Я навчилась вбачати погане в хорошому. Я справді навчилась відчувати це все. Відчувати добро в злі, тепло в холоді. Коли прогулююсь під дощем мені не обов*язково холодно і неприємно, а навпаки, я отримую задоволення. Я полюбила дощ, полюбила темряву, полюбила проблеми. Без всього цього наше життя не мало б сенсу. Я дякую світові за таке життя. Я зрозуміла, що , кколи падає дощ, можна не відчувати холоду, достатньо усвідомити, що від не заподіє великої шкоди. Нічого ж не станеться з тобою, якщо буде трішки прохолодно і будуть мурашки по шкірі. Інша справа, якщо - 10 морозу, тоді вдягаємось потепліше і все. Все можна перетерпіти. Тільки треба порахувати можливі наслідки і якшо хороші переважатимуть, або нічого серйозного не станеться - ми перетерпиму. Просто треба усвідомити - нічого погано не трапиться. І поступово стане краще.

Останнім часом, постійно вбачаю щось хороше в природі, людях, архітектурі...Хочеться брати фотоапарат з собою всюди і фотографувати все, що подобається. Жаль, моєю мильничкою не можливо передати ті відчуття і загальну картину повністю. Тому чекаю на новий вотоапарат. Обов*язково,  коли буду його мати, піду пройдусь тими місьцями, які подобаються і буду фотографувати все...

 

Я сатіше посміхаюся. Ні, звичайно я не постійно з серйозною гримасою. Я люблю сміятися і сміюсь дуже багато, і довго. Просто з друзями. А я почала більше посміхатись незнайомим людям. Так приємно отримувати від них теплі посмішки і відчувати їхню вдячність за свою посмішку.

 

 

Люблю цей світ. Люблю своє життя. Не зважаючи ні на що. Люблю.


Відкрити | Коментарі 3



Теми


Интересы
інкогніто

Вміст сторінки

ОБОЗ.ua